“Ніхто не вказуватиме, яких героїв нам шанувати” – 28 червня 2026 року Президент Володимир Зеленський офіційно вніс до Верховної Ради законопроєкт № 15360 Про Український національний пантеон. Цей меморіальний комплекс у Києві покликаний об’єднати імена видатних діячів, що боролися за незалежність держави у різні історичні епохи. Як працюватиме Пантеон
“Ніхто і ніколи не буде наказувати нам, як жити, як говорити, кого нам любити, кому бути вдячними і яких героїв шанувати. Імена всіх героїв будуть назавжди вписані в нашу історію з великої літери з великою повагою від нашої держави України”, – заявив Володимир Зеленський.
Щоб уникнути політизації та забезпечити суспільний консенсус, законопроєкт пропонує чітку та жорстку процедуру відбору постатей для увічнення в Пантеоні:
1. Створення Спеціальної комісії: Відбором займатиметься незалежна Національна комісія з питань увічнення пам’яті. До неї на паритетних засадах увійдуть історики НАНУ, представники УІНП, Міністерства культури, Міноборони, а також громадські діячі та ветерани.
2. Критерії відбору: Кандидат має відповідати щонайменше одному критерію: видатний внесок у державотворення (від епохи Русі до сучасності), героїзм під час захисту суверенітету України або фундаментальний цивілізаційний внесок (культура, наука, релігія).
3. Механізм висунення: Право подавати кандидатури матимуть Президент, Верховна Рада, Кабмін, академічні установи та великі громадські організації. Кожна заявка потребує детального історико-біографічного обґрунтування та перевірки на відсутність «темних плям» (наприклад, воєнних злочинів чи співпраці з репресивними органами).
4. Громадське обговорення: Схвалені Комісією списки проходитимуть обов’язковий етап публічних консультацій (від 30 до 60 днів). Громадяни зможуть висловити свою позицію через державні цифрові платформи (зокрема «Дію»).
5. Фінальне затвердження: Після проходження всіх експертних та суспільних фільтрів остаточне рішення про включення особи до Пантеону затверджується Указом Президента України.
Завдяки такій складній процедурі Пантеон має бути захищеним від кон’юнктурних політичних змін — герой, який пройшов це сито, залишатиметься вшанованим назавжди. Варшава обурена
Попри прозорий механізм, у Польщі цей крок та риторику Києва сприйняли з відвертим розчаруванням. За інформацією польських ЗМІ, які посилаються на джерела в уряді Дональда Туска, урядовці вважають, що Київ свідомо йде на загострення.
Ініціатива з Пантеоном впала на максимально токсичний ґрунт. Цьому передувала ескалація, спричинена травневим присвоєнням українському спецпідрозділу ССО імені Героїв УПА.
Реакція обох сторін у червні 2026 року перейшла дипломатичні межі: Президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Володимира Зеленського Ордена Білого Орла. У відповідь Зеленський демонстративно повернув відзнаку. На знак солідарності від своїх польських орденів масово відмовилися колишні президенти України, керівник ГУР Кирило Буданов, очільник МЗС Андрій Сибіга та інші топпосадовці. З польського боку лідер опозиції Ярослав Качинський також заявив про повернення українського ордену. Що далі
Законопроєкт про Національний пантеон фіксує перехід конфлікту в затяжну стадію з трьома ключовими наслідками:
1. Ідеологічний глухий кут: Київ чітко артикулював, що історична пам’ять є елементом національного суверенітету. Варшава ж сприймає це як демонстративну зневагу.
2. Загроза інвестиціям: Охолодження економічних контактів ризикує ускладнити логістичну підтримку та участь Польщі у повоєнній відбудові України.
3. Євроінтеграційні ризики: Польща відкрито сигналізує про готовність блокувати рух України до ЄС (зокрема закриття переговорних кластерів). Новий закон лише додасть аргументів радикальним силам у польському політикумі напередодні виборів.
Сучасна архітектура україно-польських відносин опинилася в найглибшій кризі. Якщо сторони не знайдуть прагматичного формату для діалогу, цей розкол ризикує стати найбільшим геополітичним здобутком для Москви.
