Найнижча соціальна дистанція в Україні зафіксована до україномовних українців і російськомовних українців, далі йдуть євреї-жителі України, канадці та німці (з близькими значеннями показника). Найбільша соціальна дистанція, як і раніше – до росіян-жителів Росії – 6,5 балів, потім – до білорусів-жителів Білорусі та українців-жителів Росії (обидві групи – 5,6 ). Про це свідчать результати дослідження Київського міжнародного інституту соціології.
У порівнянні з 2022 р. помітно зросла соціальна дистанція до російськомовних українців (+0,7 балу), найбільш помітно щодо поляків (+1,1 бала)
Найменша соціальна дистанція – до україномовних українців (індекс 2,4) і російськомовних українців (3.5), що свідчить про готовність більшості респондентів допускати представників цих груп до найближчих соціальних контактів – як членів родини та близьких друзів.
За даними соціологів, далі йдуть євреї-жителі України, канадці та німці (індекси в межах 3,9), тобто ставлення до цих груп є доволі близьким і різниця між ними незначна. Наступну групу формують поляки, французи та американці (індекси близько 4,0-4,1), після яких ідуть білоруси-жителі України (4,5) і румуни (4,7). Вищий рівень соціальної дистанції спостерігається щодо росіян-жителів України (4,8), африканців (5,2) і ромів (5,3). Ще більш віддаленими є білоруси-жителі Білорусі (5,6) та українці-жителі Росії (5,6).
Найбільша соціальна дистанція в умовах війни – до росіян-жителів Росії (6,5 при максимумі 7; сім – це “не пускав би в Україну” – ред.), що є максимальним значенням серед усіх груп і свідчить про дуже високий рівень відчуження.
“Переважна більшість (80%) не допускали б росіян навіть як туристів”, – повідомляється у прес-релізі.
У порівнянні з 2022 роком, то в цілому соціальна дистанція до більшості етнічних груп зросла, тобто ставлення дещо погіршилося. Соціологи пояснюють це зменшенням ефекту “гуртування навколо прапора” та накопиченням втоми від війни.
Відомо, що погіршення ситуації впливає і на підвищення рівня міжетнічної нетолерантності.
Найбільш помітне зростання соціальної дистанції спостерігається щодо поляків (+1.1 бала). У 2022-2023 роках ставлення до поляків було одним із найкращих і залишалося стабільно позитивним. Імовірно, погіршення ставлення пов’язане насамперед із напруженням у двосторонніх відносинах, яке виникло у 2023-2024 роках.
Значний резонанс мали конфлікти навколо експорту українського зерна, коли польські фермери блокували кордон і виступали проти імпорту української аграрної продукції.
На суспільні настрої могли вплинути і політичні дискусії між Україною та Польщею, зокрема щодо історичної пам’яті (Волинська трагедія) та окремі жорсткі заяви політиків з обох сторін.
У меншій мірі зміни стосувалися канадців і американців (+0.4 балу) та африканців (+0.3 балу). Також дещо зросла дистанція до ромів, румунів і білорусів – жителів Білорусі (приблизно на 0.2-0.3 бала).
Соціальна відстань до росіян-жителів Росії становить 6.5 і вища ніж до будь-якої етнічної групи за понад 30 років вимірювання соціальної дистанції.
Дещо нижча, але теж дуже висока відстань до білорусів-жителів Білорусі – 5.6. Соціальна відстань також значно зросла порівняно з 2013 роком. Також погіршилося ставлення до росіян і білорусів, що мешкають в Україні.
Ставлення до євреїв-мешканців України покращилося з 2013 року і тепер вони (разом з канадцями і німцями) – найближчі до українців. Дослідження
Протягом 19 вересня-5 жовтня 2025 року КМІС провів власне всеукраїнське опитування громадської думки “Омнібус”, до якого за власною ініціативою додав запитання про ставлення до тих чи інших етнічних груп за шкалою соціальної дистанції Богардуса.
Методом телефонних інтерв’ю CATI на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх підконтрольних регіонах України було опитано 1008 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше), що проживали на території України, яка контролювалася урядом України.
Методологія
Дослідження за шкалою американського соціолога Еморі Богардуса передбачають таке: для кожної етнічної групи з переліку респонденти мають відповісти, наскільки близькі стосунки вони готові допустити з представниками кожної з груп. Мінімальна соціальна дистанція – 1 (згоден допустити як члена родини), максимальна – 7 (не пускав би в Україну).